Він – художник 
  І між добром і ним зітерлась грань,  
  Його життя – як посмішка дитяти
Хоч поруч зло суворе, мов зима
  Він навіть в пеклі прагне малювати 
  Оксана Довгань 

Бори́с Семе́нович Курліко́в — український живописець, майстер пейзажу. Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Заслужений майстер народної творчості України 
Борис Семенович Курліков народився 11 лютого 1918 року в Хотині. Рано осиротів: коли мав 12 років, померла мати. Батько був мулярем, але, за словами художника, спивався. Він знайшов собі іншу жінку, а тітка Агафія, татова сестра, віддала Бориса до сусіда пасти худобу за харчі. Довелося Борисові також носити воду багатіям, колоти дрова, мити підлоги.

Борис закінчив два класи початкової школи. Найбільше йому запам'ятався перший урок малювання в першому класі. Згадує художник: «Учителька принесла півня, румунською „кокоша", й сказала, щоб ми намалювали його. Я взяв у сусідки фарби і намалював. Вийшов, як живий. Мене похвалили, і тоді я вперше зрозумів, що малярство мені до душі».

Щоб якось вижити, Борис влаштувався підсобним робітником до ресторану «Літній сад». Тут крутив морозиво, носив дрова, палив пічки й прибирав. Тут і ночував. Платили 250 леїв (як зазначає художник, «треба було працювати три місяці, щоби купити собі юхтові чоботи»). Перебув тут два роки й втік, бо вдарив дверима чоловіка власниці ресторану.

Далі через знайомого кухаря Борис влаштувався в ресторан «Чорний орел». При ньому було казино. Тут навчився різних азартних ігор, а коли мав вільний час, малював на білому папері з порожніх пачок з-під сигарет. Якось на буфетному столі намалював місцевого шулера. Хазяїн, колишній офіцер, запитав, хто це зробив. Довідавшись, що Борис, сказав: «Хлопче, та ти ж художник, тобі вчитися треба!»
Головний напрямок творчості Бориса Курлікова — пейзаж. Він автор понад 3000 живописних полотен. Про свою творчість художник розповідає так:

«Малював багато різного, але найбільше люблю пейзажі, майже всі Карпати обходив. Дехто з колег насміхався з мене, мовляв, хочеш Шишкіна перескочити. Малював хатки під соломою, інший народний побут, а мені казали малювати колгоспне життя, виробництво».

1996 року відбулася велика виставка картин Бориса Курлікова в Каунасі. Чимало робіт художника зберігається в приватних колекціях багатьох країн світу. 1984 року Курліков подарував 41 картину рідному місту.
   

 

2008 року відбулися ювілейні виставки, присвячені 90-річчю художника: 1 лютого така виставка відкрилася в Чернівцях, 6 березня — в Кам'янці-Подільському.
Педагогічний та учнівський колектив здавна збирали матеріали про його життєвий і творчий шлях, організовували зустрічі., логічним доповненням до експозиції є виставка картин, які чітко вирізняються тематичною довершеністю і теплотою барв. Картини Бориса Семеновича приваблюють, милують, захоплюють, дихають правдою мирного життя. Слід зазначити, що унікальними експонатами музею є особисті речі художника: мольберт, пензлі, фотосвітлини, ескізи табірного життя, грамоти і дипломи, документи. Також у музеї зберігаються численні публікації, брошури, що висвітлюють та творчість Бориса Семеновича. 

Функціонування музею переплітається з уроками різних дисциплін: образотворчого мистецтва, українознавства, історії, літератури, музики. Неодноразово у музеї відбуваються засідання «Криниці пам'яті» д/о «Джерельце».